Протягом багатьох років конкуренція між блокчейнами першого рівня переважно будувалася навколо технічних показників: кількості транзакцій за секунду, часу створення блоку, розміру комісій та активності розробників.
Однак зі зростанням інтересу з боку інституційних інвесторів пріоритети починають змінюватися. Банки, фонди та великі фінансові компанії дедалі частіше оцінюють блокчейн не лише за продуктивністю, а й за тим, як побудоване управління мережею, кому належать токени, як перевіряються базові активи, хто проводить аудит системи та яка юридична структура стоїть за проєктом.
Для інституційного капіталу ці питання стають майже такими ж важливими, як швидкість і вартість транзакцій.
Відповідність вимогам стає ключовим критерієм
Зміна підходу вже помітна в поведінці великих інвесторів. Згідно з наведеними даними, близько 66% інституційних інвесторів тепер вважають дотримання нормативних вимог одним із ключових факторів під час вибору криптовалютного кастодіана. У 2025 році цей показник становив лише близько 25%.
Ще сильніше зросла увага до безпеки ключів і механізмів підписання транзакцій — приблизно з 8% до 66%.
Причина полягає в тому, що разом з інституційним капіталом у криптоіндустрію приходять юристи, аудитори, інвестиційні комітети, фахівці з комплаєнсу та управління ризиками.
Для них недостатньо побачити швидкий блокчейн або низькі комісії. Вони хочуть розуміти, хто контролює систему, як розподілена відповідальність і чи можна незалежно перевірити заяви проєкту.
Токенізація потребує перевірки реальних активів
Блокчейн добре фіксує те, що відбувається безпосередньо всередині мережі. Він може показати, кому належить токен, коли його було передано та які транзакції з ним проводилися.
Однак цього недостатньо для Real-World Assets (RWA).
Наприклад, якщо токен представляє товар, який зберігається на складі, блокчейн може підтвердити історію володіння токеном. Але він самостійно не доведе, що товар справді існує, що складська документація є законною або що бухгалтерський облік відповідає даним, які інвестори бачать в ончейні.
Саме тому для інституційної токенізації критично важливими стають незалежний аудит, перевірка зберігання, бухгалтерський облік і юридично підтверджене право власності.
Ринок токенізованих активів уже вийшов за межі експериментів
Ринок токенізованих фінансових інструментів уже досяг значного масштабу. За наведеними даними, сукупна вартість токенізованих продуктів, пов’язаних із державними облігаціями США, наблизилася до $15,95 млрд, а кількість власників перевищила 67 000.
Фонд BUIDL від BlackRock займає помітну частку цього ринку — близько $2,7 млрд. У секторі також представлені Franklin Templeton, WisdomTree, JPMorgan та інші великі фінансові компанії.
Такий масштаб показує, що токенізація реальних фінансових активів поступово переходить від експериментальної стадії до повноцінної фінансової інфраструктури.
Водночас перенесення активу в блокчейн не скасовує потреби в кастодіанах, бухгалтерському обліку, юридичній документації та незалежній перевірці. Навпаки, відповідність цифрового токена реальному фінансовому або фізичному активу стає ще важливішою.
Ault Blockchain робить ставку на перевірюваність активів
Одним із проєктів, що будується навколо цієї моделі, є Ault Blockchain — дочірня структура Hyperscale Data, акції якої торгуються на американському публічному ринку.
Материнська компанія вже працює в межах вимог до звітності, розкриття інформації та аудиту, характерних для публічних компаній.
Цей досвід використовується під час створення Ault Blockchain, який орієнтований, зокрема, на токенізовані товари та складські розписки.
У такій системі недостатньо просто швидко передати токен між користувачами. Мережа також має підтримувати доказ того, що відповідний реальний актив існує, належним чином зберігається, а бухгалтерські дані є точними.
Саме це стає одним із ключових інфраструктурних викликів для масштабної інституційної токенізації.
Центральні банки також тестують токенізовані розрахунки
Інтерес до подібної інфраструктури проявляють не лише криптовалютні компанії. Банки та міжнародні фінансові установи також активно вивчають можливості токенізації.
Проєкт Agorá Банку міжнародних розрахунків об’єднує кілька центральних банків і десятки великих фінансових установ для дослідження токенізованих транскордонних розрахунків.
Під час одного з етапів тестування учасники провели реальні операції приблизно на 800 000 швейцарських франків у межах 17 різних сценаріїв. Середній час розрахунків становив близько 80 секунд.
Це хороший приклад того, як виглядає інституційне впровадження блокчейну: не лише швидкість, а поєднання технології з управлінням, юридичними механізмами, комплаєнсом і операційними процедурами.
Інституційні інвестори сприймають токеноміку як структуру власності
Ще одним важливим питанням стає розподіл токенів.
Багато блокчейн-проєктів першого рівня розвивалися за схожою моделлю: венчурні фонди та ранні інвестори отримували значні обсяги токенів за низькою ціною, засновники зберігали великі позиції, а потім активи поступово розблоковувалися.
Така схема допомагала швидко фінансувати розвиток великих екосистем, але одночасно створювала високу концентрацію власності та передбачуваний тиск на ринок під час розблокування значних обсягів токенів.
Інституційні інвестори дедалі уважніше вивчають ці параметри. Їх цікавить, хто контролює пропозицію, скільки заплатили ранні інвестори, коли розблоковуються токени та який вплив великі власники мають на управління мережею.
Те, що криптоіндустрія звикла називати токеномікою, з погляду традиційних фінансів фактично є структурою власності.
Ault пропонує іншу модель розподілу токенів
Ault Blockchain заявляє про інший підхід до розподілу власного токена AULT.
Проєкт не передбачає публічного продажу токенів. Натомість розподіл має відбуватися за заздалегідь визначеним десятирічним графіком зі зниженням емісії.
Ліцензовані майнінгові вузли отримують токени за виконання конкретної корисної роботи для мережі.
На першому етапі акцент зроблено на перевірюваній випадковості, однак у майбутньому модель планується розширити на оракули, індексацію та інші обчислювальні завдання.
Основний принцип полягає в тому, що учасник отримує мережевий актив за реальний внесок у роботу інфраструктури, а не лише за участь у ранньому інвестиційному раунді.
Це формує іншу історію володіння порівняно з мережами, де значна частина пропозиції спочатку контролюється невеликою групою фондів та інсайдерів.
Регулювання стає частиною архітектури блокчейна
Для нового покоління проєктів регулювання дедалі частіше стає не зовнішнім обмеженням, а частиною самої конструкції мережі.
Хоча нормативна система цифрових активів у США все ще залишається незавершеною, сьогодні учасники ринку мають значно більше орієнтирів щодо класифікації токенів, стейкінгу, зберігання активів та інвестиційних контрактів, ніж кілька років тому.
Ault Blockchain запустила тестову мережу, орієнтовану на фінансові розрахунки та сумісну з EVM.
Структура проєкту поєднує блокчейн-інфраструктуру з моделлю управління через Wyoming DAO LLC, ліцензованих учасників інфраструктури та формалізовані економічні правила.
Такий підхід має забезпечити чіткішу систему контролю та відповідальності, ніж модель, заснована виключно на загальних заявах про децентралізацію.
Permissionless-блокчейн не обов’язково означає відсутність правил
Однією з ідей таких систем є розділення відкритого доступу до розрахункової інфраструктури та вимог до учасників, які взаємодіють із регульованими активами.
Компанії можуть працювати в межах визначених правил управління та комплаєнсу, тоді як розрахунки відбуваються через блокчейн-інфраструктуру, яка не залежить повністю від одного приватного посередника.
Таким чином, permissionless-інфраструктура не обов’язково означає відсутність регулювання. Швидше йдеться про фінансову систему, у якій правила існують, але один централізований посередник не може довільно перекрити доступ до розрахунків.
Формується новий стандарт для блокчейнів першого рівня
Аудит, корпоративне управління та справедливий розподіл токенів самі по собі не гарантують успіх блокчейн-проєкту. Вони не створюють автоматично ліквідність, користувачів або розробників.
Однак прихід інституційного капіталу поступово змінює критерії, за якими оцінюються блокчейн-мережі.
Коли десятки мільярдів доларів традиційних фінансових активів уже представлені у токенізованій формі, а центральні банки та великі фінансові установи тестують blockchain-based розрахунки, однієї лише продуктивності вже недостатньо.
Наступне покоління L1-мереж дедалі частіше оцінюватимуть за якістю управління, структурою власності, перевіркою активів, системою зберігання, аудитом, комплаєнсом і юридичною архітектурою.
Перша епоха криптовалют була присвячена доказу того, що децентралізовані мережі здатні передавати вартість без традиційних банків.
Наступний етап буде зосереджений на іншому питанні: чи здатні ці мережі витримати такий самий рівень фінансової, юридичної та аудиторської перевірки, який давно застосовується до традиційних ринків капіталу.