Розширення ринку цифрових активів і розвиток DeFi-інфраструктури відкрили користувачам доступ до нових способів заробітку. Один із найпопулярніших інструментів сьогодні — фармінг криптовалюти.
Що таке фармінг криптовалюти та як він працює
Термін «фармінг криптовалюти» — це локальна версія поняття Yield Farming (дохідне фермерство). Під ним розуміють участь у протоколах децентралізованих фінансів (DeFi) у ролі постачальника ліквідності. Користувачі, які вносять свої токени в такі механізми, називаються провайдерами ліквідності (liquidity providers, LP).
Як інструмент отримання доходу фармінг працює за простою схемою: ви або надаєте свої цифрові активи іншим учасникам у позику під відсоток, або додаєте їх у пул ліквідності на DeFi-платформі. В обмін протокол видає LP-токени, які відображають вашу частку в пулі та дають право забрати внесені кошти назад. Ці LP-токени поводяться як звичайні криптоактиви: їх можна зберігати, переказувати й іноді використовувати в інших протоколах.
Дохід формується доти, доки користувач тримає у себе LP-токени. Винагороди зазвичай надходять з кількох джерел: це торгові комісії, які сплачують трейдери, відсотки за видані позики та токени винагороди, що розподіляються самим DeFi-проєктом.
До фармінгу часто також відносять споріднені механіки: майнінг ліквідності, окремі формати стейкінгу (наприклад, ліквідний стейкінг або рестейкінг), а також отримання токенів у межах різних мотиваційних або «фармінг» програм проєктів.
Важливе зауваження: не кожен стейкінг можна вважати фармінгом. Класичний стейкінг насамперед спрямований на забезпечення безпеки блокчейн-мережі та підтримку консенсусу, а не на управління ліквідністю. Під час стейкінгу монети блокуються на певний строк і не беруть участі в наданні ліквідності DeFi-протоколам, тому з точки зору фармінгу це окремий інструмент.
Платформи та формати криптофармінгу
Перший крок — купівля токенів у відповідній блокчейн-мережі (наприклад, у мережах Ethereum, BNB Chain, Solana та інших) і поповнення гаманця нативною монетою для оплати комісій.
Сам фармінг реалізується через DeFi-сервіси: кредитні протоколи та децентралізовані біржі (DEX).
Серед популярних і ліквідних варіантів можна виділити:
- лендингові протоколи для кредитування та позик (часто мультичейн);
- сервіси ліквідного стейкінгу, доступні одразу в кількох мережах;
- yield-протоколи, які автоматично перерозподіляють ліквідність між пулами;
- великі DEX-платформи в різних екосистемах, зокрема в мережі Solana та інших L1.
Більш повний перелік відповідних сервісів можна знайти в агрегаторах на кшталт DeFi Llama.
Після вибору платформи користувач підбирає пул ліквідності з потрібною парою токенів і дохідністю, вносить туди свої активи і з цього моменту починає отримувати винагороди. Нарахування зазвичай відбуваються кілька разів на день або раз на добу. Щоб зафіксувати прибуток, потрібно «заклеймити» його — тобто ініціювати виведення і сплатити мережеву комісію.
Переваги та ризики криптофармінгу
Головна перевага фармінгу — відносна простота та високий рівень автоматизації. Користувачеві не обов’язково бути розробником чи професійним трейдером, щоб почати заробляти. Водночас необхідні базові навички роботи з криптовалютами: уміння користуватися гаманцями, проводити транзакції, безпечно зберігати приватні ключі та розуміти, що таке impermanent loss (непостійні збитки).
На практиці фармінг не завжди є стратегією «поставив і забув». На деяких DEX, таких як Uniswap або PancakeSwap, користувачам доводиться вручну задавати цінові діапазони (range orders). Те, як налаштовано цей діапазон, безпосередньо впливає на дохідність, тому без досвіду та зрозумілої стратегії легко заробити менше очікуваного або навіть піти в мінус.
Ще одна перевага — децентралізована природа інструменту. Кошти формально залишаються під контролем користувача: ви можете вивести активи з пулу ліквідності або кредитного протоколу в будь-який момент, якщо це не обмежено умовами конкретного продукту. Крім того, для участі у фармінгу зазвичай не потрібен KYC, який є обов’язковим на централізованих біржах і частині CeFi-сервісів.
З іншого боку, фармінг пов’язаний із кількома суттєвими ризиками.
1. Impermanent loss (непостійні збитки).
Вони виникають, коли ціна токенів у пулі різко змінюється. Поки ліквідність залишається в пулі, збитки вважаються тимчасовими, але в момент виведення вони фіксуються. За сильної волатильності цінове співвідношення активів у пулі може суттєво змінитися, і кінцева вартість вашої позиції може виявитися нижчою, ніж якби ви просто тримали ті ж токени на гаманці.
2. Ризики смарт-контрактів.
Усі операції в DeFi виконуються через смарт-контракти — програми, які автоматично виконують заздалегідь прописані умови: свопи, видачу позик, розподіл винагород тощо. Помилка в коді або успішна атака на протокол можуть призвести до втрати коштів користувачів. Іноді великі проєкти частково або повністю компенсують збитки, але це не обов’язок, а добра воля команди. Щоб зменшити ризики, доцільно вивчати результати аудитів і репутацію проєкту, орієнтуючись на сервіси на кшталт CertiK Skynet, Valid Network, Blowfish та подібні платформи.
3. Змінна дохідність.
Фармінг не можна вважати повністю пасивним інструментом. Він вимагає періодичного моніторингу позицій та загальної ринкової ситуації. Дохідність залежить від обсягу ліквідності в пулі, торгової активності та параметрів, які задає команда протоколу. Ці параметри можуть змінюватися, і з часом ваш дохід може як зростати, так і зменшуватися.
Висновки для новачків
Фармінг криптовалюти — це зручний спосіб змусити свої активи працювати та отримувати дохід за рахунок надання ліквідності DeFi-системам. Але, як і будь-який високодохідний інструмент, він несе в собі ризики: від impermanent loss до вразливостей смарт-контрактів і зміни правил роботи протоколу.
Перш ніж починати, новачкам варто:
- освоїти базові навички користування гаманцями та DeFi-сервісами;
- ретельно обирати платформи й перевіряти наявність аудитів безпеки;
- починати з невеликих сум і простих пулів ліквідності;
- пам’ятати, що дохідність не є фіксованою і може змінюватися в будь-який бік.
За такого підходу фармінг стає не лотереєю, а продуманим джерелом додаткового доходу.