Будь-хто в криптоіндустрії, навіть новачок, не раз стикався з абревіатурами ICO, IEO, IPO та IDO. Усі ці формати — способи залучення інвестицій: багато проєктів використовують один або одразу кілька підходів. Але що саме вони означають і де відбуваються? У цій статті ми відповімо на ці питання та розберемося, чому індустрія поступово перейшла від ICO до IEO.
IEO (Initial Exchange Offering) — більш сучасний формат залучення коштів, у якому стартап продає токени не напряму, а через криптовалютну біржу.
Що таке ICO (Initial Coin Offering)
ICO (від англ. Initial Coin Offering — первинна пропозиція монет) — перша масова форма залучення грошей у криптоіндустрії, що з’явилася у 2013 році після запуску проєкту Mastercoin. Механіка ICO нагадувала класичний краудфандинг: проєкти самостійно розміщувалися на спеціалізованих платформах без жорсткого регулювання, випускали власні токени та продавали їх інвесторам напряму, тобто проводили токенсейли.
Під час криптобуму 2017 року така модель швидко набула популярності завдяки низькому порогу входу, відсутності складних вимог і можливості зібрати капітал без участі третіх сторін. Через ICO фінансувалися великі екосистеми, зокрема Ethereum, Cardano, TRON, Tezos, а також низка біржових токенів.
Однак надто «вільне середовище» призвело до масових випадків шахрайства. За даними ICORating та Satis Group, понад 80% ICO, проведених у 2017–2018 роках, виявилися шахрайськими або не виконали зобов’язань. Відсутність контролю якості, непрозорість і високий рівень ризиків підірвали довіру інвесторів. У результаті індустрія почала переходити до безпечніших форм токенсейлів, зокрема до IEO, де процес розміщення контролює вже криптовалютна біржа.
Що таке IEO (Initial Exchange Offering)
Initial Exchange Offering буквально означає «первинна біржова пропозиція». Це новіший формат залучення інвестицій, у якому стартап продає свої токени не напряму інвесторам (як у випадку ICO), а через криптовалютну біржу.
Торгова платформа виступає гарантом угоди: перевіряє проєкт, проводить обов’язкову верифікацію учасників і забезпечує лістинг токена одразу після продажу. Такий механізм дає проєкту доступ до широкої аудиторії біржі, а інвесторам — знижує ризики й створює більш безпечне середовище.
Першим великим гравцем, який масштабно запровадив формат IEO, стала Binance: у 2017 році біржа запустила Binance Launchpad. Нова модель швидко привернула увагу інших учасників ринку — Bitmax, Bittrex, KuCoin, Huobi та OKX — і підштовхнула їх до запуску подібних програм.
За роки формат закріпився завдяки успішним розміщенням таких проєктів, як Matic Network (відомий як Polygon), Axie Infinity, THORChain, WazirX та інших. Інтерес спільноти до IEO підтверджують і приклади на кшталт пропозиції Sui на KuCoin Spotlight, яка залучила сотні тисяч учасників.
У чому різниця між IEO та ICO
Головна відмінність IEO від ICO — наявність посередника. В ICO проєкт самостійно випускав токени й продавав їх інвесторам напряму — без зовнішньої перевірки, без гарантій лістингу та без контролю якості. Достатньо було створити сайт, написати whitepaper і запустити маркетингову кампанію. Увесь процес займав 2–4 тижні, коштував $30–60 тис., і провести ICO міг практично будь-хто — незалежно від того, реальний це продукт чи шахрайська схема.
У випадку IEO біржа проводить повну перевірку команди, продукту, смартконтрактів, а також юридичну експертизу. Процес триває 2–6 місяців і вимагає серйозних витрат: лістинг на топових біржах на кшталт Binance або OKX коштує від $200 тис. до $1 млн і більше.
Із проєктів, які проводили ICO, лише близько 15% змогли потрапити на біржі, і тільки 23% принесли інвесторам прибуток. У IEO результати були протилежними: середній ROI на Binance Launchpad у період 2019–2021 складав 1 766%. Навіть у 2024–2025 роках, коли ринок став зрілішим, IEO демонструють середній ROI на рівні 480–770%.
Доступність — єдине, у чому ICO довше зберігало перевагу. Для цього формату не вимагалися реєстрація на біржі, верифікація особи чи холдинг нативних токенів платформи. Достатньо було надіслати Ethereum або Bitcoin на адресу контракту — і токени надходили на гаманець. Мінімальний поріг входу часто становив близько $100, що робило ICO масово доступним по всьому світу.
У IEO ситуація інша: щоб отримати «хорошу алокацію», зазвичай потрібно тримати на балансі від $1 000 до $10 000 у токенах біржі — BNB, OKB тощо. Учаснику обов’язково потрібно перевірити доступність біржі у своєму регіоні, зареєструватися та пройти KYC.
Регуляторне середовище фактично визначило переможця. У 2018 році SEC почала масово переслідувати ICO-проєкти, класифікуючи більшість токенів як незареєстровані цінні папери. З 2024 року в ЄС набуло чинності регулювання MiCA, яке фактично заборонило ICO без ліцензії CASP, але легалізувало IEO через ліцензовані біржі. У підсумку IEO стали єдиним легальним способом публічного токенсейлу, що й пояснює їх зростаючу популярність у 2025 році.
Формат ICO не зник повністю: у низці країн він залишився поза законом, а інші держави розробили власні правила та рекомендації. Проте його епоха як основного механізму залучення капіталу завершилася. Індустрія обрала безпеку та легальність замість свободи й анонімності, а репутація ICO як «генератора скамів» виявилася надто сильною, щоб формат зміг відновити довіру інвесторів.
Які форми участі в IEO існують
На централізованих біржах є дві основні форми участі в IEO: Launchpool і Launchpad. Ці механіки використовують провідні платформи, зокрема Binance, Bybit та OKX. Вони залишаються найактивнішими й найпопулярнішими майданчиками для первинних біржових розміщень. На великих біржах Launchpool поступово став ключовим форматом запуску токенів, тоді як Launchpad застосовується рідше.
Launchpool
Launchpool дозволяє інвесторам брати участь в IEO, не купуючи токени напряму. Користувачі вносять дозволені біржею активи (зазвичай BNB, BUSD або FDUSD) у спеціальний пул на певний строк і отримують нові токени як винагороду пропорційно внеску. Ключова перевага: заблоковані активи залишаються у власності інвестора та повертаються після завершення періоду фармінгу.
Такий підхід знижує ризики, прибирає конкуренцію за алокації та робить процес доступнішим: поріг входу часто майже нульовий, а результат розподілу — більш прогнозований. Binance фактично перейшла на цей формат повністю: останній класичний IEO на Binance Launchpad відбувся у липні 2023 року з проєктом Arkham, після чого біржа стала запускати лише Launchpool-проєкти.
Launchpad
Launchpad працює за іншою моделлю: інвестори купують нові токени в межах обмеженого часовго вікна. Розмір алокації залежить від холдингу нативних токенів: чим більше тримаєш — тим більше можеш купити. Формат часто базується на принципі фіксованої ціни або моделі підписки з подальшим розподілом, що створює високу конкуренцію за участь.
На відміну від Launchpool, тут інвестор витрачає реальні кошти й несе ризик падіння ціни токена після лістингу. Щоб зменшити навантаження та збільшити кількість успішних учасників, біржі вводять ліміти на покупку, однак Launchpad залишається більш ризикованим і менш передбачуваним способом участі. Цей формат продовжують використовувати Bybit Launchpad і OKX Jumpstart.
Перехід ринку від Launchpad до Launchpool після 2023 року відображає не лише прагнення інвесторів до більшої ймовірності отримати токени, а й регуляторні міркування. Продаж токенів регулятори часто трактують як продаж цінних паперів, тоді як стейкінг із винагородою формально несе менше юридичних ризиків. Крім того, зниження середньої прибутковості IEO (порівняно з 2019–2021) у 2024–2025 роках зробило класичну модель Launchpad менш привабливою. Обидві моделі й досі використовуються в рамках IEO та виконують одну задачу, але ринок чітко демонструє тренд у бік Launchpool як більш стабільного, масового й прозорого механізму.
Успіхи та провали: чому IEO не гарантує «золоту жилу»
З моменту появи IEO у 2017 році цим форматом скористалося багато проєктів: одні стали успішними, інші — зазнали невдачі. Токен одного з проєктів зібрав понад $7 млн за 15 хвилин публічного токенсейлу. На старті його ціна становила $0,00012, а на піку у 2021 році — досягала $0,01357. Інший не менш відомий метавсесвіт-проєкт також запускався на Binance Launchpad у форматі IEO: стартова ціна була $0,1 у 2020 році, а пізніше, на піку, ціна доходила до $165,37.
Водночас гучні лістинги та запуски на біржах не гарантують проєктам фантастичного успіху. Наприклад, токени SportFi (SPOFI) та RingX Platform (RINGX) на старті зібрали приблизно по $50 000. Попри проведений токенсейл, одразу після лістингу їхня вартість практично впала до нуля. Схожа ситуація була й із токеном EMOGI (LOL) на платформі IEO Huobi Primelist: проєкт зібрав $2,5 млн, але потім ціна знизилась на 99%.
Навіть за наявності «поручителя» у вигляді біржі, яка проводить глибоку перевірку проєкту, ніхто не застрахований від негативного сценарію. Як і завжди, радимо проводити власне дослідження, перевіряти джерела та пам’ятати, що криптовалюти — це високоризикові активи. Будьте уважні й обережні, а більше про криптовалюти та індустрію читайте в блогах BestChange.